Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/8315/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 21.05.2021. Зареєстровано: 23.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 24.05.2021.
Дата набрання законної сили: 23.06.2021
Номер судового провадження: 2/748/77/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Провадження №2/748/77/21
		Єдиний унікальний № 750/8315/20
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		   
		13 травня 2021 рокум. Чернігів
		 
		Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі: 
		головуючої - судді: Майбороди С.М., 
		при секретарі: Оніщенко Ю.В.,
		з участю представника позивача  адвоката Торбєєва М.О., 
		представника відповідача - адвоката Заболотного О.М., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, 
		В С Т А Н О В И В:
		18 листопада 2020 року з Деснянського районного суду м. Чернігова до Чернігівського районного суду Чернігівської області за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом представника позивача - адвоката Ющенко Т.В., яка звернулась до суду в інтересах ОСОБА_1 , просила визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність, ганьбить ділову репутацію позивача та підлягає спростуванню інформацію, поширену ОСОБА_2 у текстах повідомлень, розміщених на його телеграм-каналі о 12:20 17.07.2020 року, о 10:08 23.07.2020 року та на його персональній сторінці в мережі Фейсбук о 02:21 17.07.2020 року та о 00:09 23.07.2020 року, а саме 1) «Как оказалось, «слуги» Черниговщины с губернатором ОСОБА_3 поспели не только с рекламными щитами, но и с вступительными взносами. Хочешь идти в депутаты в горсовет или облсовет - заплати 20000 $. 2) Вот очень же внимательно губернатор ОСОБА_4 читает мой телеграм. Даже в суд грозится подать. Вот только выборочно он реагирует. На то, что обманул громады и нечестно распределил со «слугами» субвенции промолчал. Про свои борды и рекламу промолчал. Про свои встречи, например в ресторане Библиотека, промолчал. Про ситуацию с рейдерским захватом урожая и земли в ОСОБА_5 , к которой они с ОСОБА_6 имеют отношение  промолчал. А когда я написал про входной депутатский тариф в СН на местных, он вынужден был ответить. Просто Офис Президента и коллеги наверное начали задавать вопросы. И написал пост, да не просто пост, а с проплаченной рекламой, мол неправда и в суд подадим. Смешно. А факты-то есть. ПодавайТЕ.», зобов`язати відповідача спростувати поширену ним недостовірну негативну інформацію стосовно ОСОБА_1 шляхом опублікування ОСОБА_2 на своїй сторінці в мережі Фейсбук та своєму телеграм-каналі із забезпеченням доступу до тексту невизначеній кількості осіб, повідомлення-спростування наступного змісту: «Спростування. Я, ОСОБА_7 , повідомляю, що інформація, поширена мною 17 та ІНФОРМАЦІЯ_1 на моїй сторінці в мережі Фейсбук та на моєму телеграм-каналі стосовно того, що голова Чернігівської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 начебто причетний до корупційних діянь, пов`язаних з вимаганням вступного внеску за депутатський мандат СН на місцевих виборах в сумі 20 тис.доларів США, нечесного розподілу субвенцій між громадами та рейдерського захоплення врожаю і землі в Іванківцях, є недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 відповідно до рішення суду. 
		На обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 був призначений указом Президента України від 31 жовтня 2019 року на посаду голови Чернігівської обласної адміністрації, яку займає станом на день звернення з означеним позовом до суду. 22 липня 2020 року позивачу із засобів масової інформації стало відомо про те, що ОСОБА_8 розмістив на своєму телеграм-каналі та на персональній сторінці в мережі Фейсбук інформацію наступного змісту: «Как оказалось, «слуги» Черниговщины с губернатором ОСОБА_3 поспели не только с рекламными щитами, но и с вступительными взносами. Хочешь идти в депутаты в горсовет или облсовет - заплати 20000 $. Поздравляю с окончательной поломкой Лифта и началом тупого обилечивания. Результат не заставит себя долго ждать!». В той же день, маючи на меті захистити свою честь, гідність та ділову репутацію та реалізувати право на відповідь, Позивач розмістив на своїй сторінці в мережі Фейсбук пост-повідомлення про те, що розміщена ОСОБА_9 інформація «про нібито вимагання грошей за включення в списки партії «Слуга народу»» є фейком та не відповідає дійсності. Також Позивач повідомив про підготовку матеріалів для передачі спору на розгляд до суду. У відповідь на означений пост Позивача від 22 липня 2020 року, на наступний день, 23 липня 2020 року ОСОБА_8 розмістив на своєму персональному телеграм-каналі наступну інформацію: «Вот очень же внимательно губернатор ОСОБА_4 читает мой телеграм. Даже в суд грозится подать. Вот только выборочно он реагирует. На то, что обманул громады и нечестно распределил со «слугами» субвенции промолчал. Про свои борды и рекламу промолчал. Про свои встречи, например в ресторане Библиотека, промолчал. Про ситуацию с рейдерским захватом урожая и земли в ОСОБА_5 , к которой они с ОСОБА_6 имеют отношение - промолчал. А когда я написал про входной депутатский тариф в СН на местных, он вынужден был ответить. Просто Офис Президента и коллеги наверное начали задавать вопросы. И написал пост, да не просто пост, а с проплаченной рекламой, мол неправда и в суд подадим. Смешно. А факты-то есть. ПодавайТЕ.» 
		На підтвердження зазначених обставин надано протокол огляду адвокатом веб-сторінок, експертний висновок Центру компетенції Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», надано висновок експерта.
		Позивач вважає,що дії ОСОБА_10 ,які полягаютьу поширеннінегативної татакої,що невідповідає дійсностівідносно ньогоінформації,принижують йогочесть,гідність таділову репутацію.Зазначена інформаціямає ознакинаклепу,принижує соціальнуоцінку йогогромадської тапрофесійної діяльності.Відповідач фактичнезвинуватив йогоу вчиненнінизки корупційнихдіянь,що створюєнегативне враженняі відношеннядо ньогояк донепрофесіонала,створює негативнусоціальну оцінку в очах оточуючих, керівництва, підлеглих, жителів Чернігівщини та всієї України, а також дискредитується набута ним позитивна суспільна оцінка ділових і професійних якостей при виконанні трудових, службових, громадських та інших обов`язків.
		Ухвалою суду від 20.11.2020 відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
		Ухвалою суду від 13.01.2021 у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху відмовлено. 
		У встановлений судом строк, представником відповідача було подано відзив на позов, в якому ним викладено свої заперечення з проханням відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У відзиві вказано, що ОСОБА_1 звільнений з посади голови Чернігівської обласної державної адміністрації указом Президента України № 429/2020 від 13.10.2020 року. Висновок експерта у справі є недопустимим доказом, оскільки свідоцтва ОСОБА_11 є недійсними, з роботи в Київському НДІСЕ вона звільнена, ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» не є державною установою. Зазначається, що вказана в позові сторінка за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 не є персональною сторінкою відповідача, є сторінкою спільноти, а у нього є така сторінка за зовсім іншим посиланням, при цьому зазначений номер мобільного телефону йому не належить. На персональній сторінці відповідача вказані в позові повідомлення відсутні. З приводу публікацій в Телеграм-каналі також зазначається, що позивачем не доведено, що останній ведеться особисто відповідачем та зазначені повідомлення ним опубліковані, а посилання на персональній сторінці у Фейсбук на зазначений Телеграм-канал відсутнє. Сам зміст повідомлень, які просить спростувати позивач, не містить того смислу чи значення, про які вказує у позові представник позивача. 
		28 січня 2021 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказує, що анулювання свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта ОСОБА_11 як судового експерта було здійснено у зв`язку з її звільненням з КНДІСЕ, однак жодним чином не позбавило її кваліфікації щодо проведення лінгвістичних досліджень. Відповідач у справі ОСОБА_2 є належним відповідачем, адреса Facebook не належить до адресного простору українського сегмента мережі Інтернет, адміністрування цих доменних імен в Україні не здійснюється. У відповіді зазначено, що поширена в телеграм-каналі та в мережі Фейсбук відповідачем інформація про позивача має стверджувальний характер, в ній йдеться про встановлені факти, така інформація є негативною і завдає шкоди діловій репутації позивача, оскільки дискредитує його як очільника органу державної влади, а обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача. 
		Ухвалою суду від 11.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
		22.02.2021 на адресу суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив. В запереченнях йдеться посилання на ч.3 ст.7 Закону України «Про судову експертизу» з акцентуванням уваги на те, що виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних експертиз. 
		В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, вказані в позовній заяві.
		Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, що викладені у відзиві. В подальшому в судове засіданні не з`явився та просив подальший розгляд справи здійснювати за відсутності сторони відповідача, посилаючись також на те, що участь відповідача в даній справі не є обов`язковою, а завершення розгляду даної справи можливе без явки відповідача та без надання ним особистих пояснень.
		Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, надані відзив на позов, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив, приходить до наступного. 
		Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
		Виходячи з досліджених документів Указом Президента України № 794/2019 від 31 жовтня 2019 року ОСОБА_1 призначено головою Чернігівської обласної державної адміністрації. Указом Президента України № 429/2020 від 13 жовтня 2020 року ОСОБА_12 звільнено з посади голови Чернігівської обласної адміністрації згідно з поданою ним заявою. (том 1 а.с.22,156)
		Адвокатом ОСОБА_13 проведено огляд веб-сторінки, яка знаходиться за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якої зроблено скріншот тексту від 17 липня о 02:21 наступного змісту: «Как оказалось,«слуги» ОСОБА_14 поспели нетолько срекламными щитами,но ис вступительнымивзносами.Хочешь идтив депутатыв горсоветили облсовет-заплати 20000$.Поздравляю с окончательной поломкой Лифта и началом тупого обелечивания. Результат не заставит себя долго ждать!», що відображено в протоколі № 3. ( том 1 а.с.23-25)
		Адвокатом ОСОБА_13 проведено огляд веб-сторінки, яка знаходиться за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка містить інформацію наступного змісту: «Хочешь в депутаты - заплати ІНФОРМАЦІЯ_5 », що відображено в протоколі № 1. (том 1 а.с.26-28)
		Адвокатом ОСОБА_13 проведено огляд веб-сторінки, яка знаходиться за адресою ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка містить інформацію наступного змісту: «Хочеш в депутати - заплати 20 тис: нардеп розповів про продаж мандатів в Чернігівській області [заголовок]. У Чернігівській області губернатор ОСОБА_15 з подільниками організував схему продажу посад за «вступний внесок» в 20 тисяч доларів. Про це повідомив народний депутат ОСОБА_8 в Fасеbооk. Як виявилося, «слуги» ОСОБА_16 з губернатором ОСОБА_17 встигли не тільки з рекламними щитами, а й з вступними внесками. Хочеш іти в депутати до міськради або облради - заплати 20000$», - заявив він. На думку ОСОБА_18 , таким чином в регіональних осередках президентської партії остаточно ламається система політичного зростання, а починається звичайний розпродаж місць у партії. «Вітаю з остаточною поломкою Ліфту і початком тупого обілечування. Результат не змусить себе довго чекати!», - зазначив депутат», що відображено в протоколі № 2. ( том 1 а.с.29-31)
		Адвокатом ОСОБА_13 проведено огляд веб-сторінки, яка знаходиться за адресою ІНФОРМАЦІЯ_7 , з якої зроблено скріншот тексту від 23 липня о 00:09 наступного змісту: «Вот очень же внимательно губернатор ОСОБА_4 читает мой телеграм. Даже в суд грозится подать. Вот только выборочно он реагирует. На то, что обманул громады и нечестно распределил со «слугами» субвенции промолчал. Про свои борды и рекламу промолчал. Про свои встречи, например в ресторане Библиотека, промолчал. Про ситуацию с рейдерским захватом урожая и земли в ОСОБА_5 , к которой они с ОСОБА_6 имеют отношение - промолчал. А когда я написал про входной депутатский тариф в СН на местных, он вынужден был ответить. Просто Офис Президента и коллеги наверное начали задавать вопросы. И написал пост, да не просто пост, а с проплаченной рекламой, мол неправда и в суд подадим. Смешно. А факты-то есть. ПодавайТЕ/», що відображено в протоколі № 4. ( том 1 а.с.32-34)
		Адвокатом ОСОБА_13 проведено огляд веб-сторінок, які знаходяться за адресами ІНФОРМАЦІЯ_7 та  ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо розміщення повідомлення від 23 липня о 10:08, що відображено в протоколі № 5. ( том 1 а.с.35-38)
		Відповідно до наданої представником позивача довідки ОСОБА_1 станом на 09.02.2021 до кримінальної відповідальності не притягувався. ( том 1 а.с.245)
		На офіційному порталі Верховної Ради України мається інформація про ОСОБА_2 , обраного депутатом по 206 виборчому округу, дата набуття депутатських повноважень 29 серпня 2019 року, член депутатської групи «Партія «За майбутнє», зазначені контактні дані, електронна пошта. ( том 1 а.с.42) 
		Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності. 
		Разом із цим, Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.
		Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб  на свій вибір.
		Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст. 34 Конституції України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Згідно ст.201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є в тому числі честь, гідність і ділова репутація. Відповідно до Конституції України життя, здоров`я людини, її честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
		Відповідно до ст.275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
		Стаття 277 ЦК України визначає, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (ч.1). Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом (ч.6).
		За правилами ст. 297, 299 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканість своєї ділової репутації, а також право на спростування недостовірної інформації та право на відповідь.
		Згідно ст.1 Закону України «Про інформацію», під інформацією слід розуміти документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.15 постанови №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Згідно абз. 5 п. 15 вищевказаної Постанови Пленуму ВСУ, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події і явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Згідно з частинами першою, другою статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
		Таким чином, слід відрізняти деякі висловлювання, які хоч і мають характер образи, однак у цілому контексті є оцінюючими судженнями з урахуванням вживаних слів та виразів з використанням мовностилістичних засобів.
		Судження  це те саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.
		У своїй практиці ЄСПЛ розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлювання думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення у справі «Лінгенс проти Австрії» від 08 липня 1986 року). Однак, навіть якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя (рішення у справі «Де Хаес і Гійселс проти Бельгії» від 24 лютого 1997 року, пункт 47).
		У разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, також повинен враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі  Декларація) та рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998 рік) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя (далі  Резолюція).
		Зокрема, у Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
		У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.
		Тобто публічна особа, державний службовець, повинен бути готовим до підвищеного рівня критики, в тому числі у різкій формі, до прискіпливої уваги суспільства та підвищеної зацікавленості до його діяльності та/або особистого життя, адже вони, обираючи кар`єру публічної особи, погодилися на таку увагу.
		Право на недоторканість ділової репутації та честь і гідність публічної особи підлягають захисту лише у випадках, коли політичний, державний або громадський діяч доведе, що інформація про нього була поширена з явним злим умислом, тобто з нехтуванням питання про їх правдивість чи неправдивість, а не з метою доведення до громадськості особистих тверджень про наміри і позицію таких політичних лідерів.
		Свобода вираження поглядів являє собою одну з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 Європейської Конвенції з прав людини застосовується не тільки до «інформації» чи «ідей», які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе демократичне суспільство. Як передбачено в статті 10 Конвенції, ця свобода має винятки, які, проте, повинні чітко тлумачитись, та потреба в таких обмеженнях має бути переконливо встановлена (рішення від 23.09.1994 у справі Jersild v. Denmark, рішення у справі Janowski v. Poland, рішення від 25.11.1999 у справі Nilsen & Johnsen v. Norway, рішення від 29.02.2000 у справі Fuentes Bobo v. Spain, рішення від 10.08.2006 у справі Ляшко проти України).
		Так, відповідно до рішення у справі Хандісайд проти Сполученого Королівства («HandysidevUnitedKingdom») свобода вираження являється однією із найважливіших основ демократичного суспільства, однією з базових умов для його прогресу і розвитку кожної людини. За виключенням тих випадків, які підпадають під дію частини 2 Статті 10, вона застосовна не лише відносно інформації або ідей, які сприймаються позитивно або не розглядаються як образливі або сприймаються нейтрально, але і стосовно тих, які являються образливими, шокуючими або такими, що хвилюють державу або якісь сегмент населення. Такими є вимоги плюралізму, терпимості і широти поглядів, без яких неможливим є демократичне суспільство.
		   Відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», власник веб-сайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу. Власник веб-сторінки - особа, яка є володільцем облікового запису, що використовується для розміщення веб-сторінки на веб-сайті, та яка управляє і (або) розміщує електронну (цифрову) інформацію в межах такої веб-сторінки. Власник веб-сайту не є власником веб-сторінки, якщо останній володіє обліковим записом, що дозволяє йому самостійно, незалежно від власника веб-сайту, розміщувати інформацію на веб-сторінці та управляти нею
		Власники веб-сайтів та постачальники послуг хостингу, крім фізичних осіб, які не є суб`єктами господарювання, зобов`язані розміщувати у вільному доступі на власних веб-сайтах та (або) в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) таку достовірну інформацію про себе. (ч. 11 ст. 52-1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»)
		Відповідно до абз.1, 2 п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року № 1, належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
		У відповідності до положень статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, і кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, маючи рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
		Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно із частиною першою статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
		Як слідує з відзиву, що наданий представником відповідача, стороною відповідача не визнається здійснення вказаних у позові публікацій та його персональній сторінці у Фейсбук та Телеграм  каналі. У відзиві зазначається, що сторінка, на яку посилається позивач у позові є сторінкою спільноти.
		Таким чином, стороною позивача має бути доведено, що відповідач є автором повідомлень, що розміщені у Телеграм  каналі та в мережі Фейсбук.
		Протоколи огляду адвокатом веб-сторінок суд не може вважати доказом на підтвердження того, що останні є персональними сторінками ОСОБА_2 , оскільки адвокатом проводився огляд розміщених на цих сторінках публікацій, при цьому не встановлено та не надано доказів, що автором зазначених публікацій є відповідач. 
		Представником відповідача надана роздруківка сторінок під назвою « ОСОБА_8 », які є різними, одна з яких, на яку посилається позивач є сторінкою спільноти.
		На підтвердження належності сторінки у Фейсбук представник позивача у відповіді на відзив посилається на постанову Полтавського апеляційного суду від 21 травня 2020 року у справііт № 528/36/20, цітуючи її зміст щодо визначення понять домену, веб-сайту. Разом з тим, у вказаній постанові зазначається, що відповідач у відзиву на позов визнав, що дійсно поширив спірну інформацію у соціальній мережі Facebook на своїй сторінці.При цьому, висновки апеляційного суду щодо належності відповідної сторінки відповідачу не були предметом перегляду касаційної інстанції.
		В експертному висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет не вказується про належність веб-сторінки ОСОБА_2 .
		В ході судового розгляду оглянуто диск з записом відеоінтерв`ю ОСОБА_2 надане Філії акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», в якому не йдеться обговорення належності веб-сторінок, а обговорюються питання передвиборчої кампанії.
		Питання передвиборчої кампанії обговорювались також під час інтерв`ю з ОСОБА_19 , частковий огляд якого проведено під час судового розгляду.
		В ході судового розгляду встановлено, що позивач під час розміщення публікацій був публічною особою, оскільки займав посаду голови Чернігівської обласної державної адміністрації, також приймав участь у місцевих виборах.
		   Зі змісту поширеної інформації, що була розміщена в мережі Фейсбук та на Телеграм  каналі, вбачається, що розміщення останньої пов`язане з місцевими виборами. 
		Фраза «Как оказалось, «слуги» Черниговщины с губернатором ОСОБА_3 поспели не только с рекламными щитами, но и с вступительными взносами. Хочешь идти в депутаты в горсовет или облсовет - заплати 20000 $» не містить конкретного звинувачення ОСОБА_12 , а є лише суб`єктивною думкою автора тексту щодо передвиборчої кампанії відповідної партії. При цьому в даному висловлюванні конкретно не вказується, що зазначені кошти треба заплатити ОСОБА_19 , не зазначається конкретного місця, дати отримання коштів. Отже, дане висловлювання є оціночним судженням, яке висловлене автором під час передвиборчої кампанії. 
		   Текст «Вот очень же внимательно губернатор ОСОБА_4 читает мой телеграм. Даже в суд грозится подать. Вот только выборочно он реагирует. На то, что обманул громады и нечестно распределил со «слугами» субвенции промолчал. Про свои борды и рекламу промолчал. Про свои встречи, например в ресторане Библиотека, промолчал. Про ситуацию с рейдерским захватом урожая и земли в ОСОБА_5 , к которой они с ОСОБА_6 имеют отношение - промолчал. А когда я написал про входной депутатский тариф в СН на местных, он вынужден был ответить. Просто Офис Президента и коллеги наверное начали задавать вопросы. И написал пост, да не просто пост, а с проплаченной рекламой, мол неправда и в суд подадим. Смешно. А факты-то есть. ПодавайТЕ» має вигляд підсумкової інформації, яка мала місце раніше, при цьому невідомо де та ким вона була поширена. Речення «Вот очень же внимательно губернатор ОСОБА_4 читает мой телеграм. Даже в суд грозится подать. Вот только выборочно он реагирует. Про свои борды и рекламу промолчал. Про свои встречи, например в ресторане Библиотека, промолчал. А когда я написал про входной депутатский тариф в СН на местных, он вынужден был ответить. Просто Офис Президента и коллеги наверное начали задавать вопросы. И написал пост, да не просто пост, а с проплаченной рекламой, мол неправда и в суд подадим. Смешно. А факты-то есть. ПодавайТЕ.» не містить будь-яких звинувачень ОСОБА_12 , є довільною перепискою, особистим висловлюванням своїх думок їх автором та останні не можна розцінити яка такі, що принижують честь, гідність, ганьблять ділову репутацію ОСОБА_1 , як про це вказано в позовній заяві. Речення «На то, что обманул громады и нечестно распределил со «слугами» субвенции промолчал. Про ситуацию с рейдерским захватом урожая и земли в Иванковцах, к которой они с Халимоном имеют отношение - промолчал.» є підсумковими, загальним висловлюванням щодо отриманої раніше інформації з невідомих джерел, являють собою критичну оцінку, та пов`язані з публічною діяльністю позивача. 
		   Щодо наданогостороною позивачависновку експерта № 14957 від 19 серпня 2020 року за результатами лінгвістичного (семантико-текстуального) дослідження (том 1 а.с. 43-52), який здійснено експертом ОСОБА_11 , то суд не приймає його до уваги, виходячи з наступного.
		   У відповідності до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень лінгвістична експертиза відноситься до криміналістичних експертиз. За приписами ч.3 ст.7 Закону України «Про судову експертизу» виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судова-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз. Експерт Фраймович Л.В. зазначеним вимогам не відповідає, оскільки не працює у державній спеціалізованій установі, а висновок експерта зроблений в ТОВ «Київський експертно-дослідний центр». За даними Реєстру атестованих судових експертів свідоцтво експерта ОСОБА_11 та доповнення до нього були анульовані рішенням Експертно-кваліфікаційної комісії КНДІСЕ від 31 жовтня 2016 року № 9. 
		   Такого висновку також дійшов Верховний Суд у постанові від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18.
		Визначення поняття «оціночні судження», «недостовірність інформації» є питаннями права, які суд повинен вирішувати самостійно.
		З урахуванням вищенаведеного, того, що позивач є публічною особою, розміщена інформація, пов`язана з політичною діяльністю позивача, з передвиборчою кампанією, де критика стає більш гострішою між конкуруючими на виборах партіями та окремими особами, а отже остання не є такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію і підлягає спростуванню. Стороною позивача не доведено, що інформація була поширена з явним злим умислом, а не з метою доведення особистих критичних думок з приводу діяльності позивача, який є публічною особою і має бути готовим до публічного обговорення та може піддаватись гострій критиці.
		Таким чином, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України ст. 275, 277, 297, 299 ЦК України, суд,
		В И Р І Ш И В:
		В задоволенні позову  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 прозахист честі,гідності,ділової репутаціїта спростуваннянедостовірної інформації  відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повний текст рішення складений 21 травня 2021 року.
		 
		 
		 
		Суддя С. М. Майборода

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...